Знаю, що трохи випадаю і не завжди публікую, те, що обіцяла. Наприклад, так і не розповіла, чого про долю у вас запитувала: «вірите ви чи не дуже, що вона у ваших руках?»
Я і перед собою не завжди обіцянки тримаю, так зараз емоційно-нестабільно почуваюся (А як у вас? Справляєтесь?).
Багато зараз шукаю і фіксую точки опори у собі й зовні, думаю про країну, в якій живу вже майже три роки, метушню, знайшлося місце і думкам про мрії (не могла довго, не було, а днями відчула, що ось вона, зароджується, така крихка, але це вона…зраділа).
А ще, багато думаю про тонку лінію ідентичності особистої та професійної.
⠀
Взагалі багато думаю про людину, яка одного ранку завантажила своє життя у валізу 32 кг, взяла сина за руку і поїхала. Про її почуття, емоції, пов'язані з цим. Силу і слабкість.
⠀
Почала думати більше і:
⠀
• про свою справу - це мої освітні онлайн продукти: майстеркласи, воркшопи, консультації. Про те, як вони реалізовуються і в офлайні, тут, у Лондоні. Це величезний обʼєм роботи і навантаження. Працювати на себе у рази більше відповідальності і організованості, ніж бути в наймі (у кого які думки, досвід на цю тему?)
⠀
• про навчання дорослих - це андрагогіка. Я вивчала цю дисципліну 9 місяців. Цікаво. Це майстерність і в моїх улюблених фасилітаторських мікрорухах, це і про мої паузи інтонації, точно поставленого запитання учням та колосальної роботи розуму, власного та ближнього, над особистими упередженнями, обмеженнями, затисками, деконструктивними думками.
⠀
• про уривки швидкоплинних миттєвостей тут, в Англії, та особливості культури
⠀
• і про мій досвід багато думаю. 1000% досвіду, який у вимушеній еміграції набувається мимоволі щодня: під час оформлення нової довідки та в тому, як до Різдва починають активно готуватися вже у жовтні (знайти звичайний продукт, часом, в рази складніше - усе довкола святкове) і чому до кожної фрази тут добре додавати sorry;)
⠀
• про робочі справи та запити людей, які приходять до мене в роботу на консультації
•про те, як часто ми вигадуємо себе заново та як вчимося бути тут і собою
⠀
• про сім'ю та одного дуже автентичного хлопчика, якому вчора виповнилося 14 років. І який зараз і завжди — невіддільна частина моєї команди у цій життєвій подорожі
⠀
такі ось думки, такий експеримент.
⠀
Сила соціальної підтримки, дуже на тебе сподіваюсь! Починати все ось так і триматися - це така додаткова вага у наплічнику мого і без цього неспокійного життєвого моторчика.
Як у вас? Експериментуєте? Тримаєтесь?