Лікар Дубровський

🩺Кожний лікар має використовувати такий інструмент в практиці, як інтуїція. Звісно, так само як і кожен лікар може помилитись, в тому числі із-за цієї самої хибної інтуїції. Ось тобі й дилема. Адже випадки бувають іноді геть не прості.

▪️ Звернувся на пропускник лікарні молодий чоловік, із дивною скаргою: що в нього щось лазить під шкірою. Я скептично підняв очі, й пацієнт одразу зрозумів, що йому не вірять.

- Лікарю, ви не дивиться на мене, як на божевільного. Я відчуваю, що в мене під шкірою якийсь хробак повзає.
- Давно?
- Пару днів. Воно дуже свербить. Ось я навіть покажу де.

На шкірі тильної частини стопи дійсно було видно почервонілу ламану лінію, але чи то сам пацієнт розчухав, чи щось там є – як дізнатись?

- Ви десь були? Подорожували?
- Так. Місяць прожив в Тайланді. Не думайте, що я вигадую. У моєї дружини теж саме.

Що ж його робити, подумав я… Як перевірити, а може це якийсь психічний розлад у пацієнта…

▪️ Нещодавно в лікарні стався схожий випадок. Бабуся лежала одна в ізольованому боксі й скаржилась, що по ночах їй заважає миша. Ніхто по-справжньому не звертав на ці скарги уваги, адже ніяких щурів чи мишей в відділенні ніколи не було, й подумати про таке було б дивним. Втім пацієнтка не припиняла просити з цим щось зробити, й лікуючий лікар вже всерйоз подумав про виклик психіатра й призначення антигалюциногенної терапії. Аж раптом під час прибирання санітарка побачила в кутку ледь помітну дірку на стику плінтуса й стіни, куди проворно шмигнула сіра миша…

🫢 Жінка виявилась цілком здоровою, а лікарю прийшлось переглянути свої упередження…

▪️ Так от, дивлячись на чітку нерівну червону лінію на шкірі верхньої частини стопи, я вирішив покликати на допомогу чергового хірурга. Молодий лікар поставився до питання з увагою. Зібравши анамнез, оглянувши пацієнта підтвердив, що це дійсно може бути якийсь тропічний гельмінт й треба прямо зараз вскривати. Подзвонив відповідальному хірургу за дозволом, але… Старший хірург відмовив. Сказав що ми таким не займаємось, не маємо права, й щоб чоловіка перевели в Олександрівську лікарню, яка спеціалізується на тропічних захворюваннях. Насправді він просто НЕ ПОВІРИВ, вирішив не шукати проблем й поскоріше здихатись від пацієнта…

Стоїмо ми разом з молодим хірургом, сумно розуміючи, що такий цікавий випадок вислизає з рук…

В останню секунду я попросив дозволу пацієнта взяти його телефон та подзвонити через годинку, дізнатись чим все завершиться. Цікавість просто була неймовірна: псих він чи дійсно там хробак під шкірою…

🫢 Уявіть собі емоції, коли через годину я побачив фото... Тоненького маленького гельмінта, якого хірурги дістали з-під шкіри мандрівника. В той же день точно такого же дістали з ноги його дружини…

▪️ Це виявився тропічний гельмінт, назву якого дізнатись нам не судилось. Тоді я вкотре зробив висновок, що хоча й пацієнти часто брешуть, інтуїція лікаря – велика сила та корисний інструмент. Та й краще за замовченням вірити людям. Щоб не попадати в такі незручні ситуації.

▪️ На щастя для пацієнтів, такі екзотичні випадки у нас бувають вкрай рідко. Зазвичай гельмінти наших широт не такі небезпечні, але й хоча дуже розповсюджені, легко лікуються та діагностуються. Головне, здогадатись та правильно зорієнтуватись, що далі робити.

ℹ️ В нашій клініці є пакет обстеження на гельмінтів, який включає необхідний перелік аналізів для постановки діагнозу та мою онлайн консультацію після отримання результатів.

ПАКЕТ АНТИПАРАЗИТАРНИЙ

👍 Не хворійте! А при незрозумілих симптомах не спішіть все списувати на психіку й звертайтесь до лікарів.

👍 Всім здоров’я!

🍂 Як восени менше хворіти?

З приходом осені активувались поради, що терміново всім нам треба їсти побільше фруктів та овочів (яких все менше якісних), частіше мити руки з милом (наче, раніше цього не потрібно було робити), уникати сукупчення в приміщеннях (мерзнути на вулиці?), виганяти всіх з офісів та провітрювати все на світі ну і, звісно, кажуть, що настала пора заливатись вітамінами, особливо якогомога скоріше почати приймати вітамін Д.

▪️ При чому на питання, а що: за два тижні всі вітаміни з нас вимило, вітамін Д розчинився кудись й ми геть такі беззахисні? – відповіді не дають. Ви приймайте, бо так треба, інакше всі будуть хворіти…

▪️ Втім, якщо трошки зупинитись й подумати головою, причини осінньої захворюваності дуже прості. Справа не в дефіциті вітамінів. Й за 2-3 тижні нікуди вітамін Д не подівся. Все у нас нормально. І віруси не звалились раптом всі з неба, наче чекаючи якогось наказу. Просто стало ХОЛОДНО!

❄️ Після спеки організм ще не встиг перебудуватись. Із-за похолодання має змінитись наша поведінка. Ви ніколи не звертали увагу, що +5-7 восени сприймається набагато холодніше, ніж весною? Це відбувається із-за адаптаційних можливостей судин людини. Після зими ми набагато краще вміємо керувати процесами тепловіддачі й берегти своє дорогоцінне тепло.

❄️ Із-за тривалого холоду організм швидше виснажується, погіршується кровообіг на периферії та слизових, падає опірність імунної системи до патогенів.

❄️ Небезпеку холод зазвичай несе навіть не на вулиці, а вдома, поки ще немає опалення. Навіть локальне опалення однієї кімнати, а не всієї квартири, може зіграти із судинами злий жарт. Перепад температур між кімнатами не дає організму як слід адаптуватись.

▪️ Так банально? Просто вдягатись? Так. Але це те, на що ми реально здатні самі впливати й така поведінка дуже ефективно підвищує опірність організму інфекціям. Без маркетингових рекламних пігулок та недоказового «підвищення імунітету» казна чим.

💪 Також саме зараз час дістати з балкона гантелі, які покрились пилюкою, та фізичними вправами покращити кровообіг та обмін речовин, загартовуючи організм. Повірте, там включається все – і судини, і гормони, і нейромедіатори, а слідом й активізується імунна система. А на додачу, активні заняття спортом дуже ефективно допомагають боротись з осінньою хандрою. Адже стрес – один з найпотужніших механізмів, які руйнують наш імунний захист. Зміна циркадних ритмів, зменшення тривалості сонця та тепла доказово пригнічують наш настрій. І з цим ми теж здатні боротись.

👍 Я не проти вітамінів. Але треба ставитись до всього спокійно й не робити з них панацею. А вітамін Д приймати тільки під лабораторним контролем та за призначенням лікаря. Вітамін Д – це не вітаміни. Це ліки. Передозування шкідливо для організму.

👍 Не хворійте! Всім тепла та здоров’я!

ℹ️ Cold exposure and immune function:

ℹ️ Hypothermia, immune suppression and SDD: can we have our cake and eat it?

📩 На крайній зустрічі із читачами до нас із хлопцями підійшла жінка – вчителька – та передала мені в руки цілу охапку дитячих листівок. Щирих, сповнених добрих слів листівок із привітаннями від 5-ти класників. Тоді на фестивалі була метушня, купа народу й галас, й я не встиг ні нормально поговорити, ні запитати, чому саме нам, що це за дітки та як віддячити за такий прояв тепла та уваги…

Вже в спокої, вдома я уважно прочитав кожну листівку… Вони адресовані всім військовим, які досі, в жахливих умовах стримують палаючий кордон, захищаючи наш тил. Маленькі діти розуміють та відчувають іноді краще за дорослих, що існує «інший», болісний та страшний світ, і яка ціна спокою в мирних містах. Написані дитячим почерком, прості фрази врізаються глибоко в серце та навертають на невеселі думки.

Як же хочеться, щоб нове покоління не бачило всього цього, щоб жило та дорослішало в квітучій та незалежній Україні. Але скільки всього ще потрібно для цього зробити…

І коли читаєш про черговий корупційний скандал, про безбожне розкрадання, ослаблення, засилля несправедливості та відвертий саботаж, розумієш, який же ще довгий та складний шлях треба пройти Україні, аби стати справді єдиною, сильною та впевненою в собі нацією…

Втім, нове покоління дивує, заспокоює та налаштовує на позитив. Це ростуть нові українці, сильні, загартовані та виховані вже в інших реаліях. Їм випала невесела доля вчитись під час ракетних тривог, чекати з невимовним сумом своїх батьків та вірити, що все буде добре. Але це робить їх сильнішими та, я в це вірю, кращими та достойнішими за багатьох із старого покоління…

🙏 Я написав цей пост, щоб особисто подякувати діткам їм за добрі слова й привітання. Ваші листи не загубились, вони будуть обов’язково передані побратимам, будуть зберігатись та нести частину тієї історії, в якій ми всі зараз живемо.

🇺🇦 Слава Україні!

Вийшла повна версія інтерв’ю:

https://youtu.be/bCO4nlnemew

Працюємо та віримо в краще! 🤝🫡

🌍 Вам ніколи не спадало на думку, завдяки чому ми всі такі різні? Взагалі, чому світ такий різноманітний? Адже могло б бути геть по-іншому. Були б всі як хробаки чи равлики. І було б нам щастя. Але ж ні – все таке ускладнене й завжди рухається у напрямок несхожості.

Загальновідомо, кожна клітинка нашого тіла несе в собі повний набір генетичної інформації про весь наш організм. Що клітинка мозку, що клітинка шкіри на кінчику пальця – всі однаково ховають в своєму ядрі повний генний архів, як будувати наше тіло. Але всі клітини знають, що робити й працюють, не плутаючись. Більше того, всі клітини якимсь дивом різні. І до всього цього, ні для кого не є секретом, що лише 2% нашого геному працює на це різноманіття, синтезуючи відповідні білки. Що роблять інші 98% генів?

▪️ Довгий час вони вважались сміттям, з незрозумілим призначенням. Нащо ж все інше?

Починаючи з 1993 року, завдяки двом вченим – Віктору Ембросу та Гері Равкану, це непорозуміння почало зникати. І за свої неймовірні відкриття, зараз у 2024, вони отримали Нобелівську премію.

Щоб людина була людиною, а не хробаком чи равликом, треба деякі гени включати, інші виключати. Деяким давати можливість синтезувати білки, інші блокувати. Цей складний процес роблять різні фактори.

▪️ Але неймовірним проривом в розуміння процесів ідентифікації живих істот було саме відкриття мікроРНК.

Мікро РНК – це дрібні короткі ниточки РНК, які вміло блокують непотрібні гени й направляють розвиток клітини в потрібному напрямку. Саме вони, разом з відкритими пізніше довгими некодуючими РНК, є складовими цього «сміттєвого величезного геному» та регулюють процеси генного синтезу.

▪️ Сьогодні ми знаємо, що існує більше тисячі генів для різних мікроРНК у людини. Сприйняття світу докорінно змінилось, відкриваючи нові можливості для діагностики та лікування. Адже порушення регуляції мікроРНК викликає багато різних патологічних процесів, таких як діабет, порушення слуху, численні серцеві хвороби, а також онкологію. І останні десятиліття активно йде вивчення мікроРНК в цьому контексті для глибшого розуміння та пошуку ліків.

🏆 Отже, Нобелівська премія з фізіології та медицини за 2024 рік - Віктор Емброс та Гері Равкан. За відкриття мікроРНК та механізму регулювання генів.

😉 Світ стає більш зрозумілим. І це прекрасно!

ℹ️ Першоджерело: Нобелівський комітет з фізіології та медицини:

Як дослідження маленького хробака призвело до великого прориву

🤝 В нашому житті майже всі відносини будуються на довірі. Без довіри навіть машину віддати на СТО буде не так просто. Що вже казати про найцінніше – людське здоров’я…

На конференції із сімейними лікарями це було головним лейтмотивом виступу. Ми ділились досвідом, щоб уникати помилок із-за незнання. Але якщо у лікаря немає морального стриженя, знання вже відходять в бік, уступаючи місце цинічному заробітку… Скільки людей із-за цього розчарувались в медицині…

👍 Втім, опускати руки не варто. Хороших людей завжди більше. І світло, рано чи пізно, неодмінно долає темряву. Будемо вірити в добро, в порядних людей та продовжувати шукати тих, кому довіряєш. Чим більше буде поруч надійних друзів та колег, тим простішим та приємнішим буде наше життя.

👍 Віримо в краще! Всім здоров’я!

🍷 Чи можна пити алкоголь під час лікування?

🫣 Інтригуюче та пропокаційне питання з’явилось не само по собі. Його навіяли декілька дуже колоритних пацієнтів.

Прийшов на прийом моднючий крутезний гітарист. Із хворобою Лайма. Ну, з ким не буває. Десь спіймав кліща. Не проблема. Зараз полікуємо. Розповів йому все як слід, скільки, коли, що. Наче всі моменти узгодили. І раптом, пацієнт нахиляється до мене, й таким тихим змовницьким голосом запитує: «лікарю, а можна мені іноді стаканчик-другий пропустити?»

🫣 Від несподіванки я щиро розсміявся й навіть не приховав свого здивування, мовляв, що за дитячий садочок? Хіба так складно втриматись на ці пару тижнів?

▪️ Втім, все виявилось не так просто.

«Музикант» був дійсно серйозним музикантом. Виступає на величезних концертах, й «для хоробрості» звик вже, роками, перед виходом на сцену трошки «прийняти на груди». Інакше, каже, буде не попадати по струнах й збиватись. Отакої… І що тут скажеш… Концерт на носу. Прямо кар’єру йому зараз зруйнує цей бореліоз…

▪️ Другий пацієнт виявився веселим та добродушним вчителем, який дуже замутився, коли зрозумів, що ось зараз на День Вчителя прийдеться сумувати в кутку й святкувати лише самим олів’є без шампанського… І лікар просто буде нелюдом та катом, якщо не дозволить «п’ять крапель» в день такого важливого професійного свята… Приємно, що хоч запитав ))

Ось такі бувають випадки у лікарів на прийомі. Прямо питання життя і смерті ))) А хтось каже, проста професія…

▪️ Насправді, питання вживання алкоголю під час лікування дуже непросте й підтягує складну глибинну біохімічну науку. Адже десь алкоголь руйнує ліки, заважаючи лікуванню, а десь, навпаки, підсилює й може зробити неочікувано передоз. В одних моментах може доволі сильно, в комбінації з таблетками, пошкодити печінку (наприклад, алкоголь + парацетамол чи деякі антибіотики), а в інших взагалі нічого страшного, пий собі, скільки хочеш (це страшна професійна тайна лікарів, з якими препаратами можна безперешкодно вживати алкоголь – ніхто з медиків вам ніколи не признається! )😊

Втім, ускладнювати та заплутувати вас нудною фармакологією немає ніякого бажання, кому цікаво, все легко знайти у відкритому доступі. Я лише дам просту життєву пораду: краще під час лікування алкоголь не вживати. Мало того, що це просто корисно для здоров’я - поменше пити, але й так дійсно можна напоротись на дуже тяжкі побічні дії ліків. Тому не ризикуйте.

👍 Бережіть здоров’я та спокій.

🍷 А келишок гарного вина вип’єте на здоров’я після одужання!

😊 Всім гарного настрою!

😕🌧️ За вікном сіра, сумна погода. Новини кожного дня дедалі гірші, жахлива корупція, скандали, поразки на фронті… Настрій вже давно відмовляється наказу радіти. Здається ще трошки, і руки опустяться геть…

Але ж так не можна. Так робити, це означає перекреслити все, до чого ми стільки часу йшли. Якщо ми всі опустимо руки, якщо перестанемо вірити та надіятись на краще, що залишиться від країни?

☘️ Мріяти потрібно! І вірити в краще теж потрібно! Інакше людина знищить сама себе. Все, що в наших силах, в наших можливостях - треба зараз направляти на зміцнення, об’єднання та безпеку населення.

☘️ Ми вміємо лікувати: тому всі свої зусилля будемо втілювати в мрію розбудови якісної та потужної вітчизняної медицини. Аби люди не втратили віру в лікаря, не втратили надію, що про її здоров’я піклуються та готові завжди прийти на допомогу!

☘️ Маю надію, що це коротеньке відео викликає у вас посмішку й вогник надії не згасне в ці непрості часи.

🌞 Все буде добре! Давайте вірити !

🤝 Радий був прийняти участь у важливому та цікавому пілотному проекті й мати можливість виступити перед сімейними лікарями, педіатрами та іншими фахівцями та поділитись своїм досвідом.

▫️ Такий формат є дуже корисним, адже допомагає лікарям об'єднувати зусилля для професійної допомоги пацієнтам, уникати помилок й краще орієнтуватись в суміжних питаннях.

▫️ Встигли розлянути багато інфекційних патологій, проговорити масу розповсюджених фейків та неточностей, якими насичені інтернет ресурси, проаналізувати лікувальні та діагностичні алгоритми та світові надбання в інфектології.

▫️ Перший досвід виступу перед такою поважною аудиторією дуже приємний. Дякую колегам за цікаві питання, залученість й гарну атмосферу професійного спілкування.

👏 І щиро дякую БХФЗ / BCPP, що створюєте такі фахові площадки для обміну досвідом й спілкування!

🏆 Цю літературну перемогу я присвячую пам’яті своїх побратимів! Це найбільша подяка, яку можна було висловити справжнім воїнам та патріотам, аби їхні імена назавжди були закарбовані на сторінках новітньої української історії!

«Історія, яку варто почути» - переможець всеукраїнської літературної премії ім. М. Коцюбинського в жанрі художня проза. Але справжні переможці – це персонажі книги!

Нащадки будуть читати й згадувати про вас, мої друзі, та вашу мужню боротьбу та віру в краще майбутнє. Свою обіцянку я виконав – про вас вже ніколи не забуть, а книга дуже скоро буде в усіх бібліотеках України!

🇺🇦🔱Пишаюсь, що мав за честь служити поруч із вами!

👋 І радію, що маю змогу бачити вас знову і знову! До зустрічі завтра на «Книжковій країні»!

☺️ Як провести суботній вечір цікаво і з користю?

📚 Завітати 28 вересня о 17:00 на Фестиваль «Книжкова країна» на зустріч з наукрутішою волонтеркою Iryna Guk, керівником БФ "Лелека-Україна", володаря ордену «Національна легенда України» та письменницею, поетесою та журналісткою Svitlana Povalyaeva, мамою громадського активіста та легендарного героя Романа Ратушного.

📚 Це буде теплий вечір спогадів і дружніх розмов. Ми будемо говорити про події, описані в книзі, та про сьогодення героїв «Історії». А я з радістю познайомлю вас з справжніми персонажами книги, ви будете мати можливість вживу побачити тих, про кого читали! Сам Мукалтин обіцяв приїхати з фронту!

📚 Усі охочі зможуть підтримати донатом фонд та медиків на фронті, а ще за благодійний внесок отримати "Історію, яку варто почути" з автографом автора та його побратимів. А легендарна Ірина Гук власноруч організує весь процес закупівлі та доставки необхідного медичного спорядження на важкі участки фронту.

👋 До зустрічі у "Книжковій країні" (павільйон 4, зал 1)!

🇺🇦 Віримо ЗСУ! Підтримуємо наших медиків на передовій!

https://www.facebook.com/events/879511203701058

🔬 На конференції познайомився з цікавими вченими. Одна з них – працює у сфері ревматології. Яка також досліджує проблему хибнопозитивних реакцій на бореліоз. Ми вирішили об’єднати зусилля та дослідити причини плутанини в аналізах на хворобу Лайма.

🔎Я неодноразово натрапляю на випадки, коли ніякого навіть натяку немає на бореліоз, а Ig M позитивні. Зрозуміло, що це лякає пацієнтів, провокує на подальші дії, обстеження й часто зайві прийоми антибіотиків. В світі це також помітили. Поодинокі повідомлення практикуючих лікарів підтверджують власні спостереження: антитіла М та імуноблот М дуже часто реагує НЕ на справжню борелію, а на щось інше. На що саме?

🔎Відповідь на це питання я шукаю вже не один рік. В поле зору все частіше попадають пацієнти з аутоімунними захворюваннями. Різними. І хоча медицина швидко розвивається й накопичує досвід, від практичних спостережень до офіційних рекомендацій дуже велика відстань. Щоб її скоротити, треба зафіксувати випадки й їх чітко описати. Саме тому прошу вас про допомогу:

▪️ Я розпочинаю в клініці проводи дослідження, з метою розібратись в причинах частих хибнопозитивних реакцій на хворобу Лайма.

▪️ Запрошую АБСОЛЮТНО БЕЗКОШТОВНО прийняти участь та допомогти здійснити цей задум. На першому етапі для дослідження потрібні пацієнти з підтвердженим діагностованим ПСОРІАЗОМ та АУТОІМУННИМ тиреоїдитом та СИСТЕМНОЮ СКЛЕРОДЕРМІЄЮ, які НЕ ХВОРІЛИ на хворобу Лайма, принаймні останні пару років. Ми візьмемо у вас кров та виконаємо стандартні дослідження на бореліоз й подивимось, яка частота хибнопозитивних реакцій на борелію при даних захворюваннях, все проаналізуємо й потім опублікуємо дані в фаховому журналі.

▪️ Для бажаючих прийняти участь в дослідженні треба прислати на мою робочу пошту: 📩 [email protected] 📩 або в персональні листи на ФБ чи телеграм АНКЕТУ з коротким описом історії хвороби (скільки хворієте, які прояви, коли та ким виставлено діагноз) та підтверджуючі офіційні медичні документи.

🔎Потім я виберу групу пацієнтів, які чітко підходять під модель дослідження та оголошу персонально день зустрічі в клініці для знайомства й забору крові. По ходу дослідження будемо пробувати розширити групу, додати інші патології й при потребі підключити інших фахівців.

🇺🇦👏Наперед дякую за допомогу! Будемо розбиратись) Розвиваймо вітчизняну медицину та науку!

🤗 Франківськ зустрів неймовірно щиро та дружелюбно!

▪️ Аудиторія на конференції була максимально налаштована та зацікавлена проблематикою доповіді, були практичні питання та велика кількість гарних побажань й підтримки. Доповідь вийшла успішною. Дорога на захист дисертації відкрита! Готуємось!

🙄 А далі… Просто неймовірна низка сюрпризів й шалених емоцій.

Неочікувано шановний професор з Одеського Медичного Університету виголошує промову та вручає нагороду від Національного Товариства патофізіологів України! Я не знаю що й казати…

В знак подяки подарував свою книгу для бібліотеки Івано-Франківського медичного університету! Щоб всі студенти мали змогу почути історію про моїх неймовірних побратимів та їх мужність.

Далі: щира гостинність всього колективу кафедри патофізіології Університету на чолі із завідуючим, професором Любомиром Мирославовичем, особисте знайомство з професорами із Харкова, Полтави, Івано-Франківська. Цікаві насичені розмови, про майбутнє, про науку, роботу в непростих умовах, особливо в Харкові…

▪️А потім екскурсія по місту й я відкриваю для себе із дотепним гідом неймовірно красивий та цікавий Івано-Франківськ! Скільки разів тут був, але завжди поспіхом, проїздом, бачив лише вокзал або дорогу… Цього разу побачив і головні визначні споруди, і був на даху отелю з видом на ціле місто, і в Парку Шевченка біля озера, й звісно встигли відвідати «Десятку».

🤝 Зустрів свого побратима, потужного та чудового сержанта, який відновлюється після госпіталя у Франківську! Розмови повернули назад у Авдіївку, Покровськ…

🙄 І на останок, вже під вечір, дзвонять з Вінниці й кажуть, що «Історія» стала переможницею всеукраїнського літературного конкурсу! 🫣 Спішу порадувати своїх хлопців - бо це наша спільна перемога й спільна справа!

Емоцій стільки, що ледь все можна переварити… Мабуть навіть стук колес поїзду не допоможе заснути))

👏 Дякую всім за неймовірно насичений й чудовий день! Повертаюсь додому! Віримо в світло та наближаймо краще майбутнє разом!

🇺🇦 Слава Україні!