kinotron

На Роттердамському кінофестивалі пройде повна ретроспектива Сергія Маслобойщикова. Покажуть усі його ігрові та неігрові картини. До речі, тридцять років тому його «Співачка Жозефіна та мишачий народ» була першою українською картиною в головному конкурсі Роттердама

https://iffr.com/en/blog-iffr-2025-focus-programmes-revealed

А ще ми змонтували для вас невеличкий тизер із матеріалів, доступних у цьому архіві. "Зараз я покажу, що маю на увазі"

kinotron pinned «Запрацювала бета-версія відеоархіву Національної кінематеки України (колишній "Київнаукфільм") Мені досі складно в це повірити, але ми оцифрували 200 коробок кіноплівки з фільмами, зробленими на цій кіностудії протягом 90-х років. Це, звісно, лише невеличке…»

Запрацювала бета-версія відеоархіву Національної кінематеки України (колишній "Київнаукфільм")

Мені досі складно в це повірити, але ми оцифрували 200 коробок кіноплівки з фільмами, зробленими на цій кіностудії протягом 90-х років. Це, звісно, лише невеличке прев'ю того масиву матеріалів, які досі існують тільки на плівці, і які необхідно оцифрувати в майбутньому. Всі оцифровані фільми викладені онлайн у невеликій якості, для перегляду з дослідницькою метою. Є шанс, що цей архів стане в нагоді зацікавленим не тільки (і не стільки) у кіно 90-х, а й у таких темах (позначених на сайті теґами) як "аванґард", "Чорнобиль", "колоніалізм", "секти", "силові структури" тощо

Величезна подяка всій команді проекту, яка зробила його втілення можливим, а особливо продюсерці Любі Кнорозок та відеоінженеру проекту Тарасу Співаку

Найближчим часом плануються покази найцікавіших із цих віднайдених фільмів на міжнародних кінофестивалях і спеціальних подіях в Україні

Сьогодні могло б виповнитися 90 років Кірі Георгіївні Муратовій. Знайшов інтерв'ю з нею, яке ми з Ольгою Брюховецькою зробили рівно 20 років тому (і задовго до того, як Муратова назвала свій фінальний фільм "Вічне повернення", тож у заголовку no pun intended)

Cьогодні о 19:30 в Будинку кіно додатковий показ "Медового місяця" Жанни Озірної, яка отримала вчора за цей фільм ґран-прі "Молодості". Ця картина викликає діаметрально протилежні враження, що як на мене якраз є ще однією ознакою непересічної роботи. Я думаю, що ігрові фільми про вторгнення варто робити лише про те, чого точно ніяк не покажеш у документальній формі, а "Медовий місяць" саме про це

І до гарних новин: a star is born. Заслужена нагорода для картини Геника Зайця

Щойно на церемонії закриття «Молодості» Андрій Халпахчі заткнув рота переможниці нацконкурсу Ґалі Козютинській, щоб своє цінне слово змогла сказати в.о. голови Держкіно Шевчук

З приводу цього вчинку багаторічного директора «Молодості» я можу хіба що процитувати слова продюсера фільму Козятинської, Ігоря Бабаєва, сказані ним з іншого приводу зі сцени під час закриття минулорічної «Молодості»: іноді краще просто піти

Нарешті з'явилася годна ігрова повнометражна картина про повномасштабку. Причому це водночас і трилер і так званий артхаус. З переконливою акторською грою і реалістичними діалогами (ще недавно це здавалося фантастикою, але тепер уже ні). Це "Медовий місяць" Жанни Озірної

Сьогодні на кінофестивалі "Молодість" я подивився чотири картини, від яких я був у повному захваті. Це "Квіти України" Аделіни Борець, "8 x cекс" Ані На, "Відеокамера Sony dcr-trv265e digital8" Геника Зайця та "Клабінґ" Наталії Ільчук. Усі ці фільми все ще можна подивитися на повторних сеансах у вихідні

Бачу, що на "Молодості" зараз користується шаленою популярністю нова картина Раду Жуде, змонтована з давньої румунської реклами. Тож ось вам трохи давньої української реклами виробництва кіностудії "Київнаукфільм"

Наша традиційна рубрика «історії з горища Київнаукфільму»

А це - просто фестивальний трейлер "Молодості" 1987-го року. (Знайдено в архіві кіностудії "Київнаукфільм", автори невідомі)

Поговорили з Альоною Шиловою про картину "Там, де закінчується Росія" та архіви "Київнаукфільму". Також скористався нагодою виголосити свій стандартний рент про мародерів Кличка

Кажуть, що на Ризькому міжнародному кінофестивалі всі головні призи пішли українським документальним фільмам: кращий повнометражний фільм - "Пісні землі, що повільно горять", кращий короткометражний - "Там, де закінчується Росія" (а головний приз на пітчингу проектів отримала «Завіса» Валерії Сочивець)

Думаю, що з нагоди 90-річчя Кіри Муратової випустити дубльовану версію "Другорядних людей" - категорично недостатньо. З нагоди ювілею великої режисерки необхідно зняти нову, патріотичну версію її картини, де замість Наталії Бузько грала б Ольга Сумська, замість Сергія Четверткова - Богдан Бенюк, а замість "Масок-шоу" - "95 квартал"

В національному конкурсі фестивалю "Молодість" покажуть два наші фільми ("Під знаком якоря" і "Там, де закінчується Росія"). Ось розклад показів, квитки за посиланнями:

30.10 | 19:30
Кінотеатр Жовтень | Кіноман

03.11 | 13:00
Кінотеатр Жовтень | Кіноман

Якщо ви вже подивились трейлер фільму "Малевич", подивіться тепер уривок картини "Казимир Великий, або Малевич Селянський" (Київнаукфільм, 1994, режисери І. Недужко та В. Сивак, анімація Е. Малкової). Невдовзі буде доступна нова цифрова копія цієї картини

Вийшов новий епізод подкаста Matryoshka of Lies, який веде наш верховний деколонізатор Максим Ериставі . У цьому епізоді я в зв'язку з фільмом "Там, де закінчується Росія" трохи розповідаю про те, яку роль зіграла Україна в російському колонізаційному проекті, і що нам тепер з цим робити

(Іноді, цілком очікувано, бачу відгуки на цей фільм у дусі "навіщо робити кіно про Росію". Хоч відповідь очевидна, треба її повторити: ані Бурятія, ані Ямал, ані Саха, де відбувається дія фільму - це аж ніяк не Росія, це окуповані території. Якщо комусь здається інакше - то, мабуть, варто позбутися залишків колоніального мислення)

Завтра на "Тижні критики" покажуть нетлєнну картину Суламіфі Цибульник "Карантин". Я колись уже публікував цей її безсмертний фрагмент і радо зроблю ще раз

Я останнім часом багато розказую, чим ми займаємось в архіві "Київнаукфільму", а тепер це можна ще й побачити у відео Романа Хімея

​​Фільми про російський імперіалізм та складні зв‘язки між війною й культурою — цієї суботи о 18:00 в DCCC.

Показуємо «Там, де закінчується Росія» Олексія Радинського та «Під знаком якоря» Тараса Співака. Українські режисери міркують про різні вияви російської колоніальної політики, використовуючи кіноархіви кінця минулого століття.

— «Там, де закінчується Росія» (2024, 25 хв)
Наприкінці 1980-х років група кінематографістів з України вирушила в кілька експедицій до віддалених регіонів Сибіру. Їхні втрачені кіноматеріали минулого року знайшли у Києві.

Це стало відправною точкою для кіноесе, що досліджує російський імперіалізм, нищення довкілля та пригноблення корінних народів у російських колоніях.

— «Під знаком якоря» (2024, 28 хв)
У місті без доступу до моря працює елітний навчальний заклад — Київське вище військово-морське політичне училище. Згодом на його місці відкривається університет «Києво-Могилянська академія».

Фокусуючись на історії зміни ідеологічної функції інституції, «Під знаком якоря» досліджує зв‘язки між війною та культурою, радянським минулим та сучасністю. Це фантасмагоричне кіноесе про несповідимі шляхи російського імперіалізму в Києві.

Після показу на вас чекає онлайн-обговорення з режисером Тарасом Співаком.

Вхід вільний, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.

Фестиваль БАРДАК: не тільки про кіно, але й про підтримку наших захисників

Фестиваль БАРДАК — це більше, ніж просто кіноподія. Цього року ми прагнемо зробити щось справді значуще. Ми збираємо кошти для батальйону інженерної підтримки 710-ї бригади, де служить Антон Фролов, засновник фестивалю.

Антон, як і багато інших наших воїнів, щодня працює над тим, щоб забезпечити оборону та безпеку країни. Його робота у батальйоні інженерної підтримки надзвичайно важлива, але для ефективного виконання завдань необхідна допомога. Ми закликаємо всіх, хто небайдужий, долучитися до збору коштів для цієї критичної ланки нашої армії.

Приходьте на фестиваль, дивіться фільми, беріть участь у наших заходах, але найголовніше — допоможіть підтримати тих, хто підтримує нас!

Разом до перемоги!

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/TLdMs37ME
💳Номер картки банки
5375 4112 1367 6252
🔗 Посилання на конверт:
https://www.privat24.ua/send/bv27r
Номер картки конверта
4149 4992 6107 7455
PayPal: [email protected]

Якби я мав порадити лише одну картину з програми "Тижня критики", це була би "Співачка Жозефіна і мишачий народ" Сергія Маслобойщикова. Є дуже багато причин передивлятися цей фільм знову і знову. Комусь буде достатньо того, що там в епізодичних ролях знімаються Федір "Фріпулья" Тетянич, Вадим Скуратівський та Сергій Проскурня. Комусь - того, що це українська екранізація Кафки, знята в 1994 році в залі Чернівецької опери. А головне - це дуже дивний, моторошний взірець режисерської інтуїції (не плутати з "пророцтвом")

Мені довго здавалося, що "Співачка Жозефіна" - це найкращий український фільм про Майдан, хоча знятий він за десять років до першого Майдану і за двадцять до другого. (Це, звісно, не лише тому, що співачка Жозефіна у виконанні Алли Сергійко чимось схожа на Юлію Тимошенко. Дія фільму відбувається на вісі "сцена з промовцями - натовп перед сценою", а світ за межами театральної будівлі нагадує наметове містечко). Та от пройшло ще десять років, і мені після чергового перегляду цього фільму важко позбутися думки, що він - про Маріупольський драмтеатр

Вангую, що дуже скоро ця картина (і взагалі творчість Маслобойщикова) буде заново відкрита світовою кіноспільнотою, а поки цього не сталося, ідіть завтра на один із трьох сеансів "Співачки Жозефіни"

❤️ Звільнений правозахисник та військовий Максим Буткевич розповів, що новина про обмін була несподіваною — він дізнався про це випадково по дорозі

Відео: Діана Буцко / hromadske

🧡 підписатися | підтримати

найкраща новина року наразі

❤️‍🩹 Максима Буткевича, українського правозахисника, журналіста, громадського діяча та військовослужбовця звільнили з російського полону!

Про це повідомляє його батько.

Вітаємо співзасновника Центру прав людини ZMINA вдома🫂

Фото: Стас Юрченко

Оголошені лауреати сьомої Національної премії кінокритиків «Кіноколо» 🧡

Традиційно переможців оголосили на церемонії нагородження у день відкриття фестивалю «Київський тиждень критики».

Список лауреатів Національної премії кінокритиків «Кіноколо»:

🏆 Найкращий повнометражний ігровий фільм
• «Сірі бджоли», режисер Дмитро Мойсеєв, продюсерка Іванна Дядюра.

🏆 Найкраща режисура
• Дмитро Мойсеєв («Сірі бджоли»).

🏆 Найкраща акторка
• Олена Узлюк («Уроки толерантності»).

🏆 Найкращий актор
• Віктор Жданов («Сірі бджоли»).

🏆 Найкращий сценарій фільму
• Алла Тютюнник, Роман Бондарчук, Дарʼя Аверченко («Редакція»).

🏆 Відкриття року
• «Фрагменти льоду», режисерка Марія Стоянова.

🏆 Найкращий повнометражний документальний фільм
• «Фрагменти льоду», режисерка Марія Стоянова, продюсери Аліна Горлова, Максим Наконечний.

🏆 Найкращий короткометражний документальний фільм
• «Там, де закінчується Росія», режисер Олексій Радинський, продюсерка Люба Кнорозок.

🏆 Найкращий короткометражний ігровий фільм
• «Додаткові сцени», режисери Роман Хімей, Ярема Малащук, продюсер Віктор Шевченко.

🏆 Найкращий анімаційний фільм
• «Я померла в Ірпені», режисерка Анастасія Фалілеєва, продюсери Анастасія Фалілеєва, Мартін Вандас, Юрай Красногорськи.

🏆 За досягнення
• Ольга Бірзул, книга «Твоя книга про кіно».

Перед врученням нагород організатори Премії вшанували кінематографістів, які загинули у війні проти росії.

🧡 Вже втретє Церемонія нагородження пройшла в етері телеканалу «Суспільне Культура».

Організатори Національної премії кінокритиків «Кіноколо»: Спілка кінокритиків України, Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні — дивись українське!» та кінокомпанія «Артхаус Трафік».

🕣 Вже о 20:00 розпочнеться церемонія нагородження 7 Національної премії кінокритиків «Кіноколо».

Цього року нагороди вручать у 11 номінаціях: вперше буде обрано найкращий повнометражний та короткометражний документальні фільми в двох окремих категоріях. Більше про номінантів розповідали тут.

👀 Дивіться пряму трансляцію нагородження в етері телеканалу, на сайті та на YouTube-каналі Суспільне Культура.

На The Kyiv Independent вийшов цікавий текст Соні Вселюбської про те, як змінюються стратегії документального кіно під час війни. Дуже точне спостереження, що з ходом війни зникає потреба у war porn, натомість зростає роль довгого статичного плану, знятого з далекої відстані (можу підтвердити це на матеріалі фільму, який ми прямо зараз монтуємо). Окремий респект через те, що в нас тепер є масове видання, де можна цитувати Сьюзен Зонтаґ і Білла Ніколза

Я вже писав про фільм Юрія Зморовича "Екстер: Портрет без обличчя", і про те, що на горищі "Київнаукфільму" була знайдена повна версія цієї безумної картини 1995-го року, яка раніше не була доступною. Так от, ми нарешті зробили її новий скан. Викладаю тут ту саму сцену з викраденням Олександри Екстер невідомими молодиками на білому шевроле, з коментарями мистецтвознавця Дмитра Горбачова

Вийшов запис нашої минулорічної розмови з Лукасом Брасіскісом про "Нескінченність за Флоріаном" на e-flux Film Notes. Я там кажу, в принципі, те що й завжди, за винятком відповіді на останнє питання, яке ми додали вже зараз - про роль кіно під час війни

Я давно думаю, що найцікавіша мистецька критика - це коли йдеться не про сам твір мистецтва, а про тему, якій він присвячений. Це рідко трапляється, але оце на Artslooker вийшов есей Марії Ткаченко про нашу недавню виставку з Хіто Штеєрл та Філіппом Ґоллем, написаний саме так. Прочитавши його, ви радше дізнаєтесь не про наші роботи, а про злочини російського колоніалізму та співучасть Німеччини в них. Саме так і має бути

В прокат виходить відреставрована версія "Кольору гранату" Параджанова, а ми ділимося фрагментом віднайденого та відновленого фільму "Параджанов. Відкладена прем'єра" (режисер Юрій Репік, Національна кінематека України / Київнаукфільм, 1995)

З цією картиною сталася дивна історична рекурсія: вона - про втрачений фільм Параджанова "Київські фрески", й вона сама була практично втрачена одразу після її створення

В архіві "Київнаукфільму" також знайдені робочі матеріали до цієї картини, сподіваюсь, їх теж вийде повернути на екран