Бузьок

@zanaly03062014


Бузьок

21 Jan, 00:22


Ще одна рандомна публікація скетча, який я намалювала ще влітку, бо він мені просто подобається. Я таких ще повно маю, не пропаду

Бузьок

21 Jan, 00:15


Ще один дуже старий скетчик з Полтавою

Бузьок

21 Jan, 00:11


2) Частина друга:


Діалоги примітивні, фрейми криві, бо майже всі я малювала, коли кудись їхала на потязі. Не судіть строго, я це робила лише, що б мати при собі деякі з фреймів, хоч десь, поки я їх не забула. Подача мене не дуже хвилювала, тому все стрибає з сцени на сцену і в цьому всьому легко заблукати.

Тому не сприймайте це, як щось серйозне, просто дурна комедія з плоскими гумором. Якби я бралась за це серйозно, ця історія б мала зовсім інше оформлення і формулювання діалогів, але я не маю на це ні часу, ні сил

Бузьок

21 Jan, 00:11


1) Перша частина:

Здоров, ось і я знову зі своїм рандомним постом. Скажу зразу, я не планувала це десь публікувати, але в останню мить передумала, бо чом би й ні
🟪Але насамперед раджу прочитати цей текст, ( буде два повідомлення) бо ви ніц не зрозумієте.🟪

Сюжет цього... коміксу? (він просто такий кривий...)розгортається майже зразу після проголошення незалежності України, тому його частко можна вважати продовженням коміксу, який я колись публікувала в тт. ОУН на той момент зовсім нічого не знав про хуманізації і їх існування, спілкувався тільки з Україною, тому і вважав його єдиним таким. Вважаючи, що заслужив на відпустку, він поїхав подорожувати країною і байдикувати, з єдиною малесенькою сумочкою і без кінцевої точки. І чого він точно не очікує, так це зустрічі з хуманізацією, яка планувала познайомитись з колегою, але вирішила розкривати свою особистість поступово (це погана ідея). Хочу уточнити, коли раніше ОУН був видимий для людей, то його волосся ставало чорним (намагаюся розжувати кожну сцену)