🇺🇦 ЇZHAKULTURA. Щодня

І поки я дописую текст про сучасну сидерію в Герефорді, кілька слів про яблука в Україні. Із сумом фіксую факт, як ми мало (практично нічого) знаємо про історію сільського господарства в Україні. Тому ловіть цікавий факт

☝️ Ви чули про сорт яблук Симиренко, зелені яблука які ідеально пасують для квашення, тушкування з качкою чи гускою та й загалом чудовий зимой сорт.

Левко Симиренко вивів у1880 р, і якщо про цей факт більш менш відомо, то чи знали ви про те, що у ХІХ столітті Симиренко не лише займався тим, що заклав величезний сад та плодовий розплідник, але й активно продавав нові сорти рослин через друковані каталоги. А працювало це так:

✔️ поширювався паперовий каталог з розплідника
✔️ ви робили замовлення й сплачували
✔️ саджанці відправлялись до найближчого поштового залізничного відділення

Тут зіграла роль вміння бути підприємливим, знання й залізниця. Це суттєво вплинуло на гастрономічну культуру та поширення нових плодових сортів та квітів

❗️У цьому каталозі 900 сортів яблук, на секундочку

Музей Сидру в Херфордсі

От за що люблю невеликі музеї в яких логічно вибудованою композицією, так це за те, що навіть за 1 годину є змога зрозуміти, структурувати інформацію і скласти уявлення про:

1. історію виробництва сидру
Перші згадки про сидр фіксують у 14 ст.

Вже у 17-18 ст., фруктові сади фактично сформували містечка й села в регіоні Херфорду, а сидр саме з цієї місцевості цінувався по всій Британії. У 19 ст., модернізація торкається виробництва сидру і з'являються перші механізовані процеси. До того часу сік із яблук чавили великими кам'яними жорнами які рухали конячки.

19 століття місцеві виробники активно працюють з різними типами дріжджів, їздять у Францію подивитись як роблять шампанське й впроваджують частину технології у виробництво окремої лінійки сидру

2. значення виробництва для регіону й економіки

Сидр повсякденний та святковий напій для різних верств суспільства. Буває різних гатунків, смаків, кольорів та різний у ціні.

У 1763 році уряд запровадив податок на сидр і дозволив акцизникам входити в домівки для перевірки почалися сидрові бунти. У Ледбері проходили імітаційні похоронні процесії з бочкою сидру.

3. якісь круті цікаві факти

На Великдень кілька келихів сидру виливали у грунт, щоб сприяти гарному врожаю

Для сидру використовують яблука різних сортів, більшість із них страшно кислючі, що ви навряд чи захочете їх їсти, але саме вони дозволяють робити найякісніший сидр з різним рівнем смаку. Уявіть у музеї є кімната із різними сортами яблук і ці яблука не муляжі, справжні. Це був просто вау ефект для мене. Фото буде в коментарі

4. відчуття того, як це працювати на сидерії
Дуже класний експозиційний прийом. В одній залі стоїть телефон і ви можете набрати номер за яким працівник сідерії розповідає, як це працювати вантажником чи технологом виробництва. Різні голоси й досвіди, які зводяться до того, щоб краще розуміти працю людей різних професій

і ясно, що я як у приказці, "кінь ногу кує, жаба й собі суне" весь час думала про те, що в Україні це міг би бути шикарнейший музей цукроваріння. Історія виробництва цукру в Україні бере початом здається з 1832 +/- й вплинула на політику, економіку, гастрономічну культуру, історію меценатства, містобудування.

Ну а тим часом, я куштувала різні сидри й мусила собі зізнатись, що до цього часу не куштувала смачнішого сидру. Всілякі фото кину у коментарі, а ще більше буде у сторіз на сторінці в Інстаграмі

Цей канал створювався спершу як рубрика новин проєкту їжакультура, але вже давно веду його як власний щоденник.
Найцінніше те, що канал перетворився й на майданчик спілкування з коментарями, суперечками й т.д. Я дуже вдячна за те, що ви активні

Тому за законами блогів (якщо такі є) хочу запитати наступне.

Найближчі кілька днів я в Англії, буду трохи розповідати тут про укр.кухню, а також піду в музей сидру, поїду на виробництво сидерії й всяке таке

Кажіть писати сюди про це? Вам цікаво? Пройдемось також традиційними стравами британських пабів

РЕЦЕПТ З АЙВИ із кулінарної книжки-записника ОСІНЬ Дарії Крікунової

Цей простий рецепт познайомить вас із фруктом та закохає у себе. Тушкована айва легко зберігається в холодильнику, смакує як в теплому, так і охолодженому вигляді. Комбінуйте айву з морозивом, крем-сиром, збитими вершками й горіхами. Додавайте до ранкової вівсянки та кисломолочного сиру.

Складники:
▫️3 стиглі айви
▫️сік та цедра 1/2 лимону
▫️вода
▫️160 г цукру
▫️2 палички кориці
▫️6-8 шт. гвоздики

У каструлю або глибокий сотейник з товстим дном налийте 500-600 мл води. Додайте цукор, корицю, гвоздику, сік та цедру лимона й доведіть до кипіння на середньому вогні.

Помийте айву, розріжте навпіл, видаліть серцевину та зніміть шкірку. Зрізами догори викладіть у сироп, який закипів та зменште вогонь до маленького. Накрийте кришкою й тушкуйте 40 хв, після чого переверніть айву та готуйте поки фрукти не стануть м’якими, приблизно 20-30 хв. Зберігайте айву у холодильнику прямо в сиропі

Як у вас ситуація з айвою? Росте чи в яку ціну на базарі?

МАЦИК, КАВРУК, КНЮШОК, БОГУК - все це народні назви вяленого мяса яке здавна виготовляють на Поліссі

У минулому свіже м'ясо з сіллю щільно набивали у полотняну торбинку, свинячий шлунок чи сечовий міхур. Просушували кілька діб у печі, а потім підвишували на горищі для дозрівання на кілька місяців

Це була особлива страва яку їли на косовицю, максимально поживна й смачна.

Довгий час мацик так і лишався регіональною домашньою стравою

Нині українські виробники відновили традицію й виготовляють мацик відповідно всіх сучасних технічних вимог до харчових продуктів

Цей мацик для ефіру про локальне й смачне на Сніданок 1+1, замовляла у Поліські делікатеси, й можу сміливо сказати продукт гідний й вартий вишуканого застілля

♥️

ОСІНЬ

наша супер книжка-записник вже на складі й готова до відправки

Багато писати сьогодні не буду, бо навіть не знаю з чого почати, з крутих рецептів та історій про продукти від Дарії Крікунової (авторка), акварельних ілюстрацій які спеціально до видання створила Ольга Політило, супер м'якого та ніжного паперу мюнкен пюр (дизайнерський крутий папір єслі хто не знав) чи дизайну від Каті Большакової. А може треба почати з того, що ми дослухались до думки читачів та зробили цього разу лінієчку на порожніх сторінках, щоб вам легше писалось?

Чи казати як є, що насправді я зла людина, яка ніколи не задоволена власним результатом, але цього разу навіть моє кам'яне серце пом'якшало, бо так мені ця серія подобається

Як я таке люблю, вже кілька днів не пишу на каналі, а кількість читачів збільшується, це знак, що мовчання золото чи шоб це значило 😂🫣

Українське вино, з чого почати аби розумітись на смаках та виноробнях

Коли я працювала над Україна.Їжа та історія, були думки додати про укр.алкоголь. Але історія українського алкоголю настільки широка тема, що мені було навіть важко уявити з чого почати. А також, я розуміла, що мало знаю про історію українського виноробства останніх десятиліть, а за цей час багато змінилось.

Тільки уявіть окрім величезних всім відомих українських виноробень нині в Україні зареєстровано біля 100 крафтових виноробень, які знаходяться не лише на Півдні чи Закарпатті, але й на Київщині, Черкащині, Чернігівщині. Ці виноробні працюють з автохтонними сортами, експериментують та виготовляють класичні вина. 

Якщо ви у Києві й вам хочеться зануритись у смаки українських вин, або познайомити іноземних друзів з українським вином, сміливо вирушайте на Поділ в Артанію Бар та замовляйте дегустаційні сети. 

Це чудова ідея неспішного вечора. Я вчора була й хочу сказати, що це дуже цінний досвід, не лише про вино, але й про вас самих.

Виграйте записник ОСІНЬ, ми вже ось-ось отримаємо перші примірники книжки записника від авторки тг каналу "Бетона галушка" Дарії Крікунової, яка ще й засновниця компанії, що виробляє ті самі каперси із бузини для найкрутіших ресторанів.

Тим часом, всіляко закликаю вас зробити будь-який донат на дрон, що зветься РОГАЧ
👉 https://www.privat24.ua/send/ctagv

хоч 10 гривень хоч 100 і поставити плюсик у коментарях під цим дописом (у фейсбуці), і я з неймовірною приємністю розіграю його й надішлю вам, та ще й зі смачним подарунком від себе, як людини, а не тільки видавця (ги-ги)

Смачна Одеса

На минулих вихідних була в Одесі й вирішила розповісти, насправді більше показати смачні страви. Це було у двох закладах "Мамалига" й "Дача", відразу скажу, що у нас була неймовірно чудова й затишна компанія. А це як ви знаєте суттєво впливає на смак й посилює приємні відчуття

Мамалига - дуже гарно підібрані страви Бесарабської кухні - каварма, мамалига, бринза з печеними перцями, міліна, зама, плачинди й вертути, мітітеї й манджя, цей той перелік знакових страв української Бесарабії.  Зізнайтесь про які з назв страв ви почули вперше

Дача - цей ресторан дуже красивий та затишний, зі своєю атмосферою та історією. Хоч у мене особисто стосунки з власником не склались й спілкування не задалось, ще кілька років тому. Але це не впливає на мій відгук. Вся рибка була свіжа й чудово просмажена, чібереки були хрусткі, а куряча шийка подана з цимесом, приготовленим за вивіреним роками рецептом

Серед моїх улюблених закладів в Одесі, також Дізінгоф та Yourz.space.bistro

Що у вас по смачній Одесі?

Кожного разу, коли я розмовляю із Марією Банько виходить глибоко відверта, терепавтична розмова, у першу чергу для мене. Я ніби планувала говорити про власні спостереження за розвитком гастроспільноти в Україні, війну яка щодня змінює нас і наше життя, а вийшло про особисте. Ось і тут я якось неочікувано для себе згадала свій 2016 рік й те, коли та як кристалізувалась ідея проєкту їжакультура, який тісно переплетений із досвідом материнства

«Я переживала, що поява дитини обмежить мою професійну діяльність, але все сталося навпаки. По-перше, протягом декретної відпустки я змогла сповільнитися та переоцінити своє життя. Під час перших прогулянок із дитиною народилася ідея проєкту “Їжакультура”

і звичайно, що мені приємно опинитись у компанії жінок, яких я дуже люблю й ціную Ніку Лозовську, Дарію Крікунову, Аліну Прокопенко, а завтра ще й буде нагода обійнятись на першому Young Chefs

Весь матеріал Divoche.media, він про те, якими різними стежками кожна з нас прийшла у світ гастрономічної спільноти, матеріал можна прочитати за цим посиланням, а я пішла готуватись до нашого спільного виступу на шефській сцені із Артемом Кабулахіним