@muzyka_virshi
Приходь, душе, до Бога на розмову
Як тільки зустрічаєш новий день.
Збуди молитвою цю тишу світанкову,
Хоч, може, серце й не співа пісень.
Відкрий Христу свою стражденну душу,
Скажи, що їй щоденно так болить.
Хай в простоті твою ранкову тишу
Заповнить щира молитовна мить.
Приходь і вдень до Бога на розмову,
Хоча розшарпують тебе мільйони справ:
Поїздки, справи, клопоти суворі, —
Бог все це знав, та все ж тебе чекав.
Буває, день розпишем похвилинно,
І все мчимось у вихрі різних справ. І
не підозрюєш, на жаль, людино,
Що час дорогоцінний змарнував,
Якщо й хвилини в тебе не знайшлося
Прибігти на розмову до Христа.
Бо в нас, на жаль, якось так повелося,
Що денний час займає суєта.
А в дні життя коротке обривається,
Трагедії червоним крилять все.
Буває, часу зовсім не лишається,
Як вічність у свої простори зве.
І як важливо у такі хвилини
Тримати з небом той міцний зв'язок.
Стараймось вдень поміж турбот й рутини
В молитві серце прихилити хоч разок.
І коли день іде за горизонти,
Стихають клопоти і денна суєта,
Чи є у нас відведені моменти
Вечірніх бесід біля ніг Христа?
Щоби лиш ти і Бог на цій розмові.
Щоби позаду виклики життя.
Нас огортають дні такі суворі
Їх нам не прожити без Христа.
Тому приходь до Бога на розмову
За всіх обставин і у кожний час.
Бо від Його присутності й покрову
Залежить доля кожного із нас.
Приходь до Бога в радісні хвилини
З хвалою і подякою в душі,
Приходь до Нього і в тяжкі години
І Він подасть потішення тобі.
Приходь до Бога не лише за себе,
За рідних, близьких.
Й за чужих молись.
Життя таке непевне.
І за тебе Хтось інший теж помолиться колись.
Приходь щодня до Бога на розмову
За вдів і сиріт, бідних і слабких,
За одиноких й тих, хто втратив віру,
У кого шепіт молитов затих.
Не втомлюйся нести свої молитви.
Може, вони спасуть чиєсь життя.
І хтось посеред клопотів й гонитви
Знайде свою дорогу до Христа.
І якби там життя це не штормило,
Не шарпало й не рвало на шматки,
Ревло й по серцю безпощадно било, —
Неси Творцю щоденно молитви
Прості і щирі, вилиті сльозами,
В які вкладаєш все своє єство,
Що піднесуться ген над Небесами
Їх почує наш Творець всього.
Повір, молитви можуть захистити,
Спинити лихо, втамувати біль.
Молитви можуть Небо прихилити.
Молитви завжди потрапляють в ціль.
Тому приходь до Бога на розмову
Уранці, вдень, вечірньої пори.
Хай на чуть-чуть, бодай лише по слову,
Але свою молитву принеси
Така як є: поранена, розбита,
Розшарпана тяжким своїм життям.
Неси молитву у сльозах омиту,
Бог дасть розраду і твоїм очам.
Невирішене і незрозуміле,
Важке, болюче все Йому неси
На цю розмову, що тремтить несміло,
Повір — Бог не запізниться прийти
В твоє життя, в твою стражденну долю,
Розбиті мрії відновити знов.
Лиш вір Йому й не пропускай розмову
Із Тим, чиє ім'я свята ЛЮБОВ!
Автор: Оксана Гудзь
@virsh_online
