Кажуть: все буде добре,
тільки, на жаль, не у нас.
що може бути доброго після того, що пережилося?
будь реалістом, скажи собі - все буде джаз,
все буде рок і хор,
хардкор багатоголосся.
нам так хотілось мати життя без війни,
одну любов і одну калину, і добрі вірші.
все буде Україна – через сльози кажуть вони,
і вмирають за неї, і я не знаю
що мені їм відповісти.
що відповісти тим, хто вернувся на тиждень з війни,
хто сидить у кутку у барі, ніби і не горює,
я кажу їм - все буде нормально у вас, і дивляться так вони
що сама я не вірю, у те, що говорю їм.
наче їх очі сміються: хоч нам-то не затирай,
як це тупо - казати про рай, тим хто бачив пекло.
знаєш – кажу я, - я вірю у те, що все буде через край,
все буде життя! ненормальне, дивне, уперте.
все буде біль, який не має межі,
та місцями все і буде гумор, і подолана травма,
все буде квіти. все буде у серці ножі.
все буде як попало, тому що все буде правда.
все буде сльози гіркі у кутку, і у натовпі гучний сміх.
і довга дорога, і міст над проваллям як райдуга,
все буде досвід, по черзі – святість і гріх,
і в результаті все буде біографія.
все буде – романи Ремарка, картини страшного сну,
багато любовей, багато бід, багато всяких видовищ,
все буде дорога, точніше дороги, які не зійдуться в одну,
як їх не зводь воєдино, і в сутності – це чудово.
життя це один великий страшний прикол,
відірвані голови, пісня смішна і похмура.
пішли танцювати, поки вогні, поки музика, поки танцпол.
під вогнем перехресним
все буде література!
Марія Лелека
#годнота