Інколи дозволяю собі розкіш — читати дебютні книжки сучасних українських письменників та письменниць. Це цікаво з багатьох причин — починаючи від того, що можна звіритись по рівню сили текстів та на ранньому етапі побачити дуже перспективних авторів і закінчуючи елементарною підтримкою у інфополі.
Так мені до рук потрапила книжка “Я покажу тобі Ріо” Крістіни Нгуєн (українська художниця та авторка серії дитячих книг “Історії про Пандімуна”). Книжка, яка дуже зацікавила анотацією, легко читалась, і після прочитання залишила полярні враження.
#прочитане
“Я покажу тобі Ріо” — це історія про відомого блогера, який зумів монетизувати свою діяльність, пишучи тексти про вигадане життя. Його фото ніхто не бачив, він суцільний інкогніто, навіть імені не має, підписується як “П.”. Натомість його дописи супер вірусні, і медіаресурс, на якому він веде блог, гарно на цьому заробляє. А пише блогер про життя в Ріо…
…а сам живе в Україні. І не просто живе — скоріше існує. Не виходить з квартири, має дуже серйозні проблеми зі здоров’ям, і зайву вагу — настільки зайву, що сам відрекомендовується як Жирний (і це дещо тригерило мене). Одне з улюблених хобі — дивитись у вікно і спостерігати, як інші живуть життя на вулиці та у своїх квартирах. Так він помічає дівчинку Ніку, з якою починає спілкування і вихід за межі зони комфорту 👌
Книжка невеличка, до 200 сторінок. Текст, як для дебютної книжки, непоганий. Історія за задумом цікава, але бракувало фундаментальних речей — наприклад, помічними були б консультації з кардіологом, тому що все ж навряд є така хвороба серця, яка забороняє в 30+ віці виходити з квартири і сприймати гамбургер як те, що вбʼє тут і зараз. Або ж консультації по маркетингу — я не знаю, як можна супер успішно монетизувати тревел блог, не показуючи власне фото і фото Ріо 🤷♂️
Добре бета-рідерство, глибинне вивчення теми та консультанти значно покращили б цю історію. А поки що я побачив посередній дебют, цікаву задумку та не найкращу реалізацію. Вірю, що у авторки є потенціал до сильніших текстів.
