Історія еволюції державного прапора України
Невід’ємним атрибутом будь-якої країни є державний прапор. Національним символом неподільної, унітарної та суверенної України визнано блакитно-жовте полотнище. Однак, наш прапор не завжди мав такий вигляд. Його еволюція відображає багатовікові процеси розвитку України як держави, а українців – нації, що відбулася.
В середньовіччі, під час Київської Русі, прапори були переважно червоного кольору для забезпечення чіткого сигналу під час бою. Ці стяги мали трикутно-клинову форму і використовувались для позначення князівської влади, а князь Володимир Великий мав свій власний герб золотого тризуба на синьому фоні. Чи може це бути прародинами сучасного національного прапора? Історики досліджували це питання, і поєднання синього та жовтого кольорів у сучасному прапорі України відображає цю історичну спадщину.
Згадуючи події 13-го століття, варто відзначити, що синьо-жовті кольори з'явилися у гербі Львова, міста, яке отримало свою назву на честь сина Данила Галицького - Лева. Також ці кольори використовувалися в Грюнвальдській битві 1410 року, коли галичани приєдналися до польської армії в боротьбі проти литовців і смоленців. Поступово синьо-жовти кольори стали символами українських міст, особливо тих, які отримали Магдебурзьке право, в 15-16 століттях.
У козацьку епоху прапори набували форми прямокутника або скошену форму. Типовими для козацьких стягів були блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів, небесних світил, зброї, святих і т.д. Лицева сторона полкових і сотенних корогв містила національний символ – зображення козака на золотому чи жовтому щитовому полі на блакитному фоні, а зворотна сторона представляла полкову або сотенну емблему відповідного кольору з встановленим зображенням.
У 1848 році, під час революції в Австрійській імперії, виникла "Весна народів", що сприяла українському національно-визвольному руху. В Львові, у квітні цього року, була утворена Головна Руська Рада, яка відродила використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) зі зображенням золотого лева на синьому фоні. Національними прапорами стали синьо-жовтий та жовто-сині біколори (використовувалися обидва варіанти).
Протягом 1918-1920 років, в Українській Народній Республіці (УНР), національний прапор був змінений двічі. Першу зміну вніс Михайло Грушевський, голова Центральної Ради та перший президент України. Як історик, він докладно вивчив історичний матеріал про прапори на території України і прийшов до висновку, що відповідно до наших предків прапор повинен був мати блакитний фон і золотий малюнок на ньому.
Під гетьманом Скоропадським український прапор мав такий вигляд: верхня смуга була блакитною, а нижня - жовтою.
У часи радянської України синьо-жовті кольори прапора були замінені яскраво червоним кольором, що було неприйнятним для більшості українців, оскільки це відбувалося на тлі заборони національних символів та репресій з боку центральної радянської влади, що призводило до пригнічення всього, що було українським.
Організація українських націоналістів, в підпіллі та при проголошенні незалежності у 1941 році у Львові, використовувала український прапор як символ національного єднання та боротьби.
Український прапор знову підняли на вітрі 14 березня 1990 року в Стрию, а потім в інших містах, включаючи Львів, Івано-Франківськ і Житомир. Згодом синьо-жовта символіка патріотизму розповсюдилася до Києва, де в липні 1990 року також підняли легендарний український прапор.
23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Ця подія пов'язана з Указом Президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" № 987/2004. На сьогоднішній день цей історичний прапор, як справжня реліквія, урочисто зберігається під склом у музеї Верховної Ради України.
З Днем Державного Прапора України!
Джерело: www.ukrinform.ua
