Сторінка. Клятва Гіппократа
Через засилля дронів, мін, а головне, пристрілянність кожного метра фронтових доріг, передові позиції піхоти надовго можуть залишатися відрізаними. Рух, чи то техники, чи людей одразу бачать на моніторах і атакують. Це робить підвоз їжі, води, взагалі, будь-яке забезпечення, справою небезпечною, а зачасту й неможливою.
Причому, таке бойове блокування відбувається з обох боків.
Одного разу викликає мене комбат й наказує взяти з собою аптечку.
- Док, який сильнодіючий засіб в тебе є, такий, щоб різко знизив артеріальний тиск?
- Клофелін під язик. А що, у когось гіпертонічний криз?
- Поки що ні.., ще ні, - задумливо каже командир. - Хочу підарам водички мертвої передати, бо вони сидять вже третій день без підвозу, мучаться.
- Отруїти? Нас цьому не вчили, але думаю, щоб відключити людину, клофеліну знадобиться багато. А в мене він тільки в терапевтичній кількості.
- А чого в тебе багато?
- Проносного дофіга.
- Неси все, що є. Не отруємо, так хоч поржемо!