На тлі дикої хвилі корупційних та репутаційних скандалів, в яких замішані представники влади, від "слуг" та міністрів то керівництва ОП, МСЕК, прокурори та інші, я все частіше чую від людей гасло "От хлопці повернуться з фронту і наведуть лад". Так от, це не лише маячня, а й дуже інфантильна позиція і вона показує, що цивільне суспільство хоче, щоб його проблеми вирішили за нього. Такого не буде. І мова навіть не про те хто, коли та в якому стані повернеться, а в тому, що такі сподівання - це намагання перекласти свою роботу на чужі плечі.
За минулий рік я зробив операцій більше ніж за всі попередні роки разом взяті. І до кінця цього року залишається ще дві. Найближча в листопаді. До речі, в минулому році я так само на прикінці року зробив дві операції. Це не вік дає себе знати. Ні. Це кляті наслідки війни. А я ще не найбільше постраждав. І таких, як я, багато. Дуже багато. Тож, коли ви очікуєте, що після війни ветерани прийдуть наводити лад в країні, то повірте, що багатьом з них буде не до цього. Вони будуть вирішувати свої проблеми, наводити лад в своєму житті, відновлювати сімейні стосунки, займатися своїм здоров'ям, позбавлятися від внутрішнього вигорання та адаптуватися до цивільного життя. І цемя дуже стисло перерахував першочергови справи.
І це я ще згадав головну проблему, з якою зіткнеться переважна більшість ветеранів, як ПТСР – посттравматичний синдром. Враховуючи, що в Україні не побудовано такої масштабної систему допомоги військовим, як у США чи Ізраїлі, то психологична реабілітація буде не простою і ляже на плечі самих ветеранів. А ще й саму проблему не всі ветерани захочуть визнати. Це дуже не просто визнати, що з твоєю психікою не все гаразд та зайнятися вирішенням проблеми. Але це все у нас попереду. І не скоро. До Перемоги ще...
Тому позбавляйтесь своїх ілюзій. І готуйтесь виправляти ситуацію. Так, після війни якась частина військових піде у політику. Але ця частина буде не дуже великою і серед них буде немало тих, хто вас розчарує. Не всі люди в пікселі, які вміють красиво говорити чи писати, є лицарями у блискучих обладунках і не всі вміють від слів переходити до справ, або навпаки банально йдуть в політику вирішувати свої особисті інтереси. Доведено на практиці багато разів... Тож, дива не буде. Чим скоріше суспільство зрозуміє це - тим краще для всіх нас. А я поки готуюсь до операції. І трохи мандражую. Ні, я не жаліюся, а констатую факт. До речі, я після операції випаду на деякий час з інформаційного простору, але після відновлення повернуся. Це життя. Але зроблю декілька записів етерів заздалегідь, щоб ви не відчули мою тривалу відсутність. Так я мінімізую негатив. І це теж життя.
